Women and Justice: Keywords

Domestic Case Law

Cправа № 642/4714/16-к (Case No.642/4714/16-к) кримінального суду у складі Верховного Суду (Criminal Court of Cassation within the Supreme Court of Ukraine) (2018)

Gender-based violence in general, Sexual harassment, Trafficking in persons

The appellant was convicted of trafficking in human beings because he intentionally, for financial purposes, recruited financially vulnerable Ukrainian women for sex trafficking in Russia. The court of first instance sentenced him to five years of imprisonment with confiscation of property for an “accumulation of crimes” (in Ukraine, this term means commission of two or more crimes by one person stipulated by different Articles or different parts of one Article of the Special Part of this Code, where that person has not been convicted of any of these crimes). The Court of Appeal left this sentence unchanged. The appellant filed a cassation appeal with the Supreme Court, claiming that the appellant was not guilty, because there was no evidence that he recruited women. Instead, the appellant argued that there was a mutual agreement between himself and the women. The Supreme Court left the decisions of the previous courts unchanged, drawing attention to the fact that the courts' conclusions were based on the testimony of the victims and the witness, the protocol of secret investigative actions, and audio and video recordings of the appellant’s meetings with women.

Скаржник був засуджений за торгівлю людьми через те, що він умисно, маючи корисну мету, вербував незаможних українських жінок для торгівлі ними в сексуальних цілях у Росії. Суд першої інстанції призначив йому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна за "сукупністю злочинів" (в Україні це поняття означає вчинення однією особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини Кримінального кодексу, якщо ця особа не була засуджена за жоден із цих злочинів). Апеляційний суд залишив цей вирок без змін. Скаржник подав касаційну скаргу до Верховного Суду, стверджуючи, що він невинний, оскільки немає доказів того, що він вербував жінок. Натомість, скаржник стверджував, що між ним і жінками існувала взаємна домовленість. Верховний Суд залишив рішення попередніх судів без змін, звернувши увагу на те, що висновки судів ґрунтуються на показаннях потерпілих і свідків, протоколах негласних слідчих дій, аудіо- та відеозаписах зустрічей скаржника із жінками.

Legislation

Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (No. 2227-VII) (2017)

Abortion and reproductive health rights, Forced sterilization, Gender discrimination, International law, Sexual violence and rape

The Criminal and Criminal Procedural Codes of Ukraine were amended in December 2017 to adopt provisions of the Council of Europe Convention on Preventing and Combating Violence against Women and Domestic Violence (Istanbul Convention). In part, these amendments increased the punishment for an illegal abortion (meaning that it was conducted by a person who had no special medical education; or forcing an abortion without voluntary consent, which is punishable by a fine of 50-100 tax-free minimum incomes, community service of 100-240 hours, correctional labor for up to two years, or restriction of liberty for up to two years, or imprisonment for the same term. The amendments criminalized forcing an abortion and forced sterilization without consent. Rape (i.e., sexual acts involving vaginal, anal, or oral penetration using the genitals or any other item, without voluntary consent) is punishable with imprisonment for three to five years and sexual violence (nonconsensual, non-penetrative sexual assault) is punishable by imprisonment for up to five years. Finally, consent is valid if it is a person's exercise of free will, with consideration of attending circumstances.

У грудні 2017 року до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України були внесені зміни, що містять положення Конвенції Ради Європи «Про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьбу з ними» (Стамбульська конвенція), ухваленої у 2011 році. Внаслідок цих змін статтю 134 Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне проведення аборту (проведення аборту особою, яка не має спеціальної медичної освіти; примус до проведення аборту без добровільної згоди потерпілої), було змінено, в частині посилення відповідальності за це небезпечне злочинне діяння (тобто тепер незаконний аборт карається штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 100 до 240 годин, або виправними роботами за на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк). Також криміналізовано примус до аборту без добровільної згоди потерпілої, а також примусову стерилізацію без добровільної згоди потерпілої особи. Змінено статті, які передбачають кримінальну відповідальність за зґвалтування та сексуальне насильство. Зокрема, зґвалтування (тобто вчинення статевих дій, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи за допомогою статевих органів або будь-якого іншого предмета без добровільної згоди потерпілої особи) карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років, а також сексуальне насильство (не пов'язане з проникненням в тіло іншої особи без добровільної згоди потерпілої особи) карається позбавленням волі на строк до п'яти років. Примітка: Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.

Domestic and intimate partner violence, Forced and early marriage, Gender discrimination, Gender-based violence in general, International law

The Criminal Code and Criminal Procedural Code of Ukraine were amended in December 2017 to adopt provisions of the Council of Europe Convention on Preventing and Combating Violence against Women and Domestic Violence (Istanbul Convention). As a result of these amendments, new dangerous acts were criminalized. For example, Article 151-2 supplemented the special part of the Criminal Code of Ukraine by providing criminal liability for forced marriage. Forced marriage (meaning coercing a person to marry, to continue a forcible marriage, to enter into cohabitation without marriage, to continue cohabitation, or to move to a territory other than that in which they reside, regardless of citizenship) is punishable by arrest for a term of up to six months, by restriction of liberty for a term of up to three years, or by imprisonment for the same term. Article 126-1 supplemented the special part of the Criminal Code by providing criminal liability for domestic violence. Domestic violence (meaning intentional systematic physical, psychological, or economic violence against a spouse or ex-spouse or another person with whom an offender has had a family or close relationship) is punishable by community service of up to 150-240 hours, or arrest for up to six months, restriction of liberty for up to five years, or imprisonment for up to two years. A new chapter, “Restrictions,” established that, in the interests of domestic violence victims, the convicted person might be (i) banned from living with a person who suffered from domestic violence or (ii) restricted in communications with their child if the child was a victim or observer of domestic violence. In addition, these amendments provide criminal liability for failure to comply with restrictive measures, which is punishment with arrest for up to six months or restriction of liberty for up to two years. Finally, consent is valid if it is a person's exercise of free will, in consideration of attending circumstances.

У грудні 2017 року до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України були внесені зміни з метою закріплення положень Конвенції Ради Європи «Про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьбу з ними» (Стамбульська конвенція), прийнятої у 2011 році. У результаті цих змін нові суспільно небезпечні діяння були криміналізовані. Наприклад, особливу частину Кримінального кодексу України доповнено статтею 151-2, яка передбачає кримінальну відповідальність за примушення до шлюбу. Примусовий шлюб (тобто примушування особи до вступу в шлюб або до продовження примусово укладеного шлюбу, або до вступу у співжиття без укладання шлюбу, або до продовження такого співжиття, або спонукання з цією метою особи до переміщення на територію іншої держави, ніж та, в якій вона проживає (там «проживає» означає постійне місце проживання в певному місці, не обов’язково пов’язане з громадянством) карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Також у 2017 році особливу частину Кримінального кодексу України було доповнено статтею 126-1, яка передбачає кримінальну відповідальність за домашнє насильство. Домашнє насильство (тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи) караються громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до двох років. Додано новий розділ «Обмежувальні заходи». Встановлено, що в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки: заборона перебувати в спільному місці проживання з жертвою; обмеження спілкування з дитиною у разі вчинення насильства в сім'ї щодо дитини або в її присутності; крім того, ці зміни передбачають кримінальну відповідальність за невиконання обмежувальних заходів (покарання у вигляді арешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до двох років). Примітка: Згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.

Кримінальний кодекс України (Статті 155-156: Сексуальне насильство над дітьми) (No. 2341-III) (Criminal Code of Ukraine (Article 155-156: Sexual abuse of children)) (2001)

Sexual harassment, Sexual violence and rape, Statutory rape or defilement

Article 155 of the Criminal Code of Ukraine states that an adult who commits acts of sexual nature associated with the vaginal, anal, or oral penetration into the body of a person under the age of 16, using genitals, another body part, or any item, shall be punished by restriction of liberty for a term of up to five years, or imprisonment for the same term. If such acts are committed by close relatives or family members, a person who is responsible for the upbringing or care of the victim; or if they are associated with the provision of monetary or other remuneration to the victim or a third party or with a promise of such remuneration; or where they have caused infertility or any other grave consequences, the perpetrator shall be punished by imprisonment for a term of five to eight years with or without deprivation of the right to hold certain positions or engage in certain activities for a term of up to three years. Article 156 provides criminal liability for debauched actions committed against a person under 16 years of age. This dangerous culpable act shall be punishable by restriction of liberty for a term of up to five years or imprisonment for the same term. If the same acts committed against a child or committed by family members or close relatives, a person who is responsible for the upbringing or care of the victim, the perpetrator shall be punished by imprisonment for a term of five to eight years with or without deprivation of the right to hold certain positions or engage in certain activities for a term of up to three years. Harassment of a child for sexual purposes is criminalized by the Article 1561. Harassment under this article means proposal of a meeting made by an adult to a person under the age of 16, for the purpose of committing any acts of sexual nature or debauched acts, after which at least one action was taken to ensure that meeting will take place.

Стаття 155 Кримінального кодексу України визначає, що повнолітня особа, яка вчинила дії сексуального характеру, пов’язані із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій, іншого органу чи частини тіла або будь-якого предмета, карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. У випадку, якщо ті самі дії, вчинені близькими родичами або членами сім’ї, особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілої особи або піклування про неї, або якщо вони поєднані з наданням грошової чи іншої винагороди потерпілій особі чи третій особі або з обіцянкою такої винагороди, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки, злочинець карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Стаття 156 передбачає кримінальну відповідальність за розпусні дії, вчинені щодо особи, яка не досягла 16 років. Це суспільно небезпечне винне діяння карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. Якщо ті самі дії вчинені щодо малолітньої особи або вчинені членами сім’ї чи близькими родичами, особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього, винний підлягає покаранню у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Домагання дитини для сексуальних цілей криміналізовано статтею 1561. Домагання за цією статтею означає пропозицію зустрічі, зроблену повнолітньою особою, особі, яка не досягла 16 років з метою вчинення стосовно неї будь-яких дій сексуального характеру або розпусних дій, у разі якщо після такої пропозиції було вчинено хоча б одну дію, спрямовану на те, щоб така зустріч відбулася.